понедельник, 2 июля 2012 г.

Інтерв'ю щоп'ятниці: Творче об'єднання Dada

З дівчатами-засновницями Dada ми вперше зустрілися на зимовому Артишопі напередодні Дня св. Валентина і майже відразу зрозуміли, що їм є що сказати, причому, в багатьох сенсах: цікаві ілюстрації та принти на футболках в поєднанні з позитивними посмішками самих дівчат мали стати гарним підґрунтям для інтерв’ю. З сьогоднішньої бесіди ми дізнались, що б сталось, якби люди перестали спілкуватись, які книжки рятували б Dada від пожежі та багато іншого.



- Як ви прийшли до такої назви – «Dada»? Щось спільне маєте з дадаїзмом?

- Взагалі, спільного нічого, та ми ж і не дадаїзм, а просто «дада». Колись за «Бехерівкою» під час мозкового штурму вигадали: дада, обє двє і льоша, обрали перший варіант.


- Але «Бехерівка» не єдине джерело натхнення? Що надихає на творчість?
- Ну точно не «Бехерівка»:) Надихають 1000000 інших картинок, діяльність людей навколо, друзі.


- Складно працювати/вигадувати удвох? Як вирішуються творчі протиріччя?
- Творчих протиріч не виникає, коли думаєш однаково, любиш одне й те саме, хочеш досягти одного... навіть іноді говоримо, що маємо 1 мозок на двох:) Часом можуть виникати організаторські протиріччя, але ми все вирішуємо: іноді з італійськими чи мексиканськими сварками, але завжди на користь dada.


- Є плани зробити творчість основним джерелом прибутку?
- А це і є наш основний прибуток:) Освоюємо шовкотрафаретний друк, плануємо відкрити офіс, цех і шоурум.
- Якщо б ваші імена було занесено до книги рекордів Гінеса, за що б вони там опинились?
- Нас можна було б занести просто так: ми були б першими, кого ні за що занесли:)
- Дівчата, якщо б бібліотека, в якій зберігаються всі книжки в світі, раптово зайнялася, але ви могли по одній врятувати, що б то були за книжки?
- «Пересопницьке Євангеліє» і «Заяц ПЦ» Лінор Горалік.


- Якщо б у вас був вибір - щастя або геніальний талант/суперрозум, що б ви обрали?
- Ну ми себе щасливими і так вважаємо, бо щастя тут і зараз... а от розум - це вже занадто:) не треба нам суперрозуму, ми ж насправді і зараз не головою думаємо, а серцем...
- Уявімо, що ви вже багато прожили і наприкінці життєвого шляху вирішили написати мемуари. Яку б назву ви їм дали?
- (Ксенія) Якось не уявляю себе старенькою:) "Лги, завидуй, режь, копируй", мабуть так.


- Ух я б таке придбала, чесне слово:) Останнє: яке б цікаве питання ви могли задати наступному майстру, що б починалось з "Якщо б"?
- Якби ви мали змогу обрати надможливість (читати думки, ставати невидимим, бути безсмертним...), що б ви обрали? (прим. авт. Читайте відповідь на це питання в інтерв’ю з майстринею Татіаною Адаменко, студія авторської косметики «Жива»)

Комментариев нет:

Отправить комментарий