суббота, 1 сентября 2012 г.

Интерв'ю щоп'ятниці: Тамара Півнюк, мистецтво інтер'єрної ляльки.


"Іноді буває, що натхнення спалахує від якоїсь дрібнички – намистинки чи клаптика тканинки, тоді уява одразу формує образ, а руки поспішають ліпити. Але я більше люблю намріяти ляльку і поступово розробляти її ескіз, ніби вирішуючи ланцюжок задач, як творчих, так і технічних."



Доброго дня! Дуже раді можливості поспілкуватись з Вами, будь ласка, розкажіть кілька слів про себе та свою творчість – напрямки роботи, особливі етапи творчості та інше.
За фахом я архітектор, та близько десяти років працювала в рекламній галузі на посаді дизайнера, потім арт-директора. На той час навіть не уявляла, що ляльки стануть моєю новою професією. Перше знайомство з художньою лялькою сталось у 2007 році, коли я потрапила на сайт з ляльками Іми Народицької (Росія). Ніколи такого не бачила - то були дивні скульптурки… ніби живі, зі справжнім волоссям, мініатюрним одягом, і зовсім не зрозуміло, як і з чого зроблені. Я була дуже вражена!
Перші свої ляльки робила «всліпу» з непридатного для виготовлення ляльок матеріалу – «керапласту». Та постійно шукала інформацію в інеті, в літературі, згодом на майстер-класах. Так легковажне хобі переросло в досить серйозну для мене справу. Зараз я виготовляю ляльки з застигаючого на повітрі матеріалу «paperclay», з запікаючогося в домашніх умовах «fimo puppen», та останні, майже 2 роки, з фарфору. Цей матеріал технологічно складніший, але дуже вишуканий і благородний.


Ви пам’ятаєте свою першу ляльку? Якою вона була? Яка в неї доля?
Мою першу ляльку - «Відьмочку» з чарівними яблуками продала галерея «Парcуна». Зараз вважаю це знаком долі, але тоді я просто забула її на поличці, коли приносила поцікавитись думкою професіоналів відносно моєї нової творчості. І була дуже здивована, коли через пару днів з галереї запросили приїхати за грошима. «Відьмочку» придбала жінка, яка побачила в ляльці схожість із собою. Було якось незручно, бо вона перша, з мільйоном недоліків, і водночас - я пишалась, адже людині лялька так сподобалась, що та віддала за неї гроші))).
У Ваших ляльок є прототипи чи вони - повністю плід авторської фантазії?
Я колись зробила дві портретні ляльки, та зрозуміла, що не моє. Всі інші ляльки я фантазую сама.


З якими митцями (українськими, іноземними) Ви співпрацювали або співпрацюєте?
В минулому році я виготовила колекцію ляльок «Бабусини сни», до якої залучила талановитих українських майстринь ведмедиків тедді – Лізу Головченко і Роксану Рубіс.
Якщо була б така можливість, до майстерні якого митця Ви зазирнули б? Чий творчий процес Вам було б цікаво подивитися?
Взагалі то, до кожного лялькаря цікаво зазирнути в майстерню... Мабуть, почала би з Діми ПЖ та Наталії Побєдіної (Росія). Дуже талановите подружжя!
Чи є спільна риса характеру, яка об’єднує всіх Ваших персонажів?
Думаю, це - замріяність.



Ви працюєте самостійно чи є команда підтримки?
Моя команда – Олег Коломієць, мій чоловік. Не дивлячись на велику зайнятість у сфері комп’ютерних технологій, він дуже цікавиться мистецтвом і, з певних часів, художніми ляльками. Олегу подобається, коли я залучаю його до виготовлення якихось деталей або аксесуарів. Одного разу він був вимушений замість мене поїхати на лялькову виставку до Пітеру. Повернувшись, сказав, що то було найщасливіше відрядження в його житті. З того часу ми завжди приймаємо участь у лялькових заходах разом.
Ще, час від часу, зі мною працює Віктор Данильчук – в минулому головних художник Полонського заводу художньої кераміки. Він допомагає мені освоювати тонкощі роботи з фарфором. І моя давня подруга - Світлана Якубовська, яка із задоволенням приходить до майстерні після своєї роботи повишивати. Наприклад, вишивки бісером на тілах слонів з лялькової серії «Цирк» - то її робота.


Ви створюєте образ спонтанно чи використовуєте ретельно відпрацьовані ескізи?
Іноді буває, що натхнення спалахує від якоїсь дрібнички – намистинки чи клаптика тканинки, тоді уява одразу формує образ, а руки поспішають ліпити. Але я більше люблю намріяти ляльку і поступово розробляти її ескіз, ніби вирішуючи ланцюжок задач, як творчих, так і технічних. І взагалі, починати виготовлення ляльки з ескізу вважаю рисою професіоналів.
Які заходи варто відвідати шанувальникам інтер’єрної ляльки найближчим часом?
Спеціалізовані виставки. Там можна ближче познайомитись з ляльками та їх авторами, відвідати майстер-класи, придбати матеріали для виготовлення або розпочати власну колекцію. Раджу не пропустити виставку «Модна Лялька», що пройде з 12 по 14 жовтня в Міжнародному Виставковому Центрі (Київ), та «ТеддіЛенд-Ляльковий сезон» - 20-23 грудня цього року в Українському Домі (Київ). Я з нетерпінням чекаю ці виставки як учасник, а на «ТеддіЛенді» я ще й куратор лялькових арт-проетів, тому запрошую всіх небайдужих до мистецтва ляльки і обіцяю приємні враження та сюрпризи!


Як створюється гардероб Ваших ляльок? Він завжди, власне, створений Вами чи є «ексклюзивні» деталі, які Ви купуєте для довершення образу?
Все намагаюсь виготовляти сама, але залюбки полюю і на «ексклюзивні» деталі на Інтернет аукціонах, київських та закордонних барахолках.


Якими творчими досягненнями Ви пишаєтесь найбільше?
Не певна, що це досягнення, скоріше везіння… та в минулому році я виготовила лялькові ручки і ніжки з фарфору для ексцентричних шляпок американської модистки Ані Кальєндо. Вона представила цю колекцію на тижні високої моди в Нью-Йорку. То був цікавий досвід у поєднанні двох видів мистецтва. А в цьому році я була відзначена у престижному конкурсі лялькарів і прийнята до Творчого Союзу Художників Росії.
Як Ви зрозуміли, що Вам комфортно працювати саме у фігуративному мистецтві?
Будь-що приємно робити, коли тебе хвалять і підтримують близькі люди.
В нас є традиція – гості нашої рубрики задають питання одне одному «ланцюжком», питання для Вас від еко-психоделічного бренду MosquitoFluroArt:
«В работе хенд-мейдера очень важно развитие, движение вперед. Как вы себя развиваете? Посещаете выставки, осваиваете новые техники, экспериментируете над созданием новых направлений работы? Или просто достаточно отдыхать, побыть наедине, помечтать и идеи сами приходят к вам?»
В цьому питанні є і відповідь. Мені подобаються всі перелічені варіанти. Головне – бажання та пристрасть у своїй справі.
Яке питання Ви задали б нашому наступному гостю?
Відомо, що успіх і лінощі – речі не сумісні. Який ваш рецепт боротьби з лінощами? )))





Щиро дякуємо Тамарі за цікаву бесіду, дізнатись більше про її творчість можна у блозі (dollsatelier.blogspot.com) та на сайті (artkukla.com.ua) автора.

Комментариев нет:

Отправить комментарий